Собеседование с полиграфом: стоит или не стоит проверять кандидатов

Нечистий на руку фахівець може завдати чимало проблем роботодавцю і заподіяти серйозних фінансових збитків. У сфері арбітражу крутяться великі суми, які спокушають. Однак у вакансіях рідко зустрінеш вимогу про перевірку на детекторі брехні.

Команда GreyHunter розповість, як використовують поліграф у співбесіді з кандидатами на роботу і чи є сенс компанії витрачати на це час і гроші. Бонус — успішний кейс по роботі з поліграфом від наших партнерів — 1win Partners. Влаштовуйтеся зручніше — буде цікаво.

Поліграф — що це і яка його роль у співбесіді з кандидатами

Діагностику психіки з використанням спеціального детектора вважають інноваційним методом у наймі. Але чи так це насправді? Скоріш, плутанина понять, метод не новий, просто використовується досить рідко.

Навіщо команди звертаються до поліграфа під час найму співробітніків

Шахрайські дії власних співробітників арбітражної тими загрожують і витоком конфіденційної інформації до конкурентів, і значними фінансовими збитками. Буває так, що вже в процесі працівник вирішує набити та свою кишеню. А хтось уже йдучи на співбесіду знає, які схеми використовуватиме для власного збагачення. Адже таке він провертав і на попередньому місці роботи, і успішно.

Навіть якщо і попадався — як про це дізнається новий роботодавець? Сфера афілейт-маркетингу досить закрита, сміття з хати воліють не виносити. Та і до правоохоронних органів навряд чи хто звернеться. Адже ряд вертикалей в арбітражі трафіку — «сірі».

Теж овнер підрахує збитки від «роботи», схопиться за голову і серце… та піде розмовляти з новим афф-менеджером. Де гарантія, що він не виявиться ще більш хитрим?

Історія питання: хто, коли і як почав використовувати поліграф для найму

Детектор брехні винайшов каліфорнійський поліцейський і фізіолог Джон Ларсон у 1921 році, на основі даних низки вчених. Спочатку прилад використовували для розслідувань і судових розглядів. Але досі в науковій спільноті існують найрізноманітніші думки щодо надійності поліграфа та його результатів.

Перевірка на поліграфі під час працевлаштування теж має давню історію. У Сполучених Штатах тестування кандидатів на роботу державними установами почалося ще в 60-х. 1964 року Конгрес США видав директиву, що регулює використання тестів на детекторі брехні під час прийому на роботу.

Наступний важливий поворот стався 1983 року, коли президент Рональд Рейган дозволив урядовим установам використовувати детектор брехні для розслідування джерел інформації. Зараз у Штатах Закон про захист співробітників забороняє більшості приватних роботодавців використовувати тести на поліграфі як перевірку перед прийомом на роботу. Є список винятків, куди входять поліція, військові, пожежники, працівники фармацевтичних компаній і ті, хто працює з конфіденційною інформацією. Подібні закони діють і в інших державах.

Принцип роботи детектора брехні

Прилад не зможе розпізнати брехню сам по собі. Він налаштований на стрес. Запитання фахівця-поліграфолога мозок здобувача сприймає як загрозу. Вони можуть бути неприємні в принципі, або ж б'ють точно в яблучко — а детектор датчиками фіксує інформацію.

Головний датчик — реакція на виділення поту. Наприклад, піддослідному ставлять запитання: «Чи отримували ви винагороду від веб-майстрів на попередньому місці роботи». А він отримував. Хлопець пітніє, що старанно записує датчик.

Знайти поліграфіста легко. Зазвичай цим займаються детективні та охоронні агенції, хоча є й контори, що спеціалізуються тільки на цій послузі.

Як проходить перевірка на поліграфі

Кандидат пройшов основні етапи співбесіди — немає сенсу перевіряти на детекторі всіх, хто відгукнувся, витрачати гроші. Потім йому пропонують пройти випробування на приладі. Спеціаліст погоджується або відмовляється. Відмовився — давай до побачення, погодився — у призначений час приходить на процедуру. І, можливо, буде щасливий фінал і джоб оффер. Або ні.

Цікава деталь з досвіду GreyHunter: зазвичай більшість погоджується на перевірку. Але — у призначений день приходять не всі. Кандидат за цей час встигає погуглити, на що ж він погодився, опитати знайомих. І розуміє, що можуть поставити питання, на які він не готовий відповідати.

Це теж певний збиток компанії, адже агенція, що надає послуги діагностики на поліграфі, виділяє час і обладнання. Тож доведеться заплатити все одно, зазвичай це коштує 50% від прайсу.

До речі, арбітражне ком'юніті загалом не проти перевірятися на детекторі брехні. В одному арбітражному чаті провели опитування, і 60% відповіли позитивно. Щоправда, з 1500 учасників тільки один розповідав, що проходив таке випробування.

Хоча є й протилежні думки. Олександр, медіабайєр, розповів редакції GreyHunter про свій досвід:

«На колишній роботі, не в арбітражі, був досвід проходження поліграфа, всі проходили в компанії, у підсумку переживання, нерви, користі було нуль, тільки маса негативу в бік компанії».

Він порівнює тему з астрологією, нетрадиційною медициною, вважає детектор звичайним інструментом психологічного тиску.

З ним згоден Роман, сейлс менеджер.

«Кваліфікований спец, який поважає сам себе, завжди відмовиться від такої перевірки, це втручання в моє внутрішнє життя. Та й результати тестування, якщо щось на кшталт знайшли, розійдуться потім чатиками з блеклістами. Доводь потім».

Проблемні місця у детектора брехні

Спочатку прихильники детектора брехні проголошували його тріумфом науки, але незабаром стало зрозуміло, що не все так райдужно. Головне питання — наскільки точні такі тести. Звичайно, зараз поліграф зовсім не той, що був сто років тому. Замість самописців і рулонів паперу вимірювання робить комп'ютер. Але висновок все-таки видає людина.

Поліграфіст повинен володіти необхідними знаннями, навичками, досвідом. Точно формулювати запитання і не менш точно інтерпретувати відповіді. А в цьому завжди знайдеться місце упередженості та іноді корупції.

Серйозних недоліків у процедури тестування на поліграфі набереться чимало.

Законодавчі обмеження в деяких країнах

Арбітражні команди працюють по всьому світу. Офіс може бути в Києві та на Кіпрі, а співробітники віддалено працюють з інших держав. У кожній — свої особливості трудового законодавства, різні визначення робочого місця віддаленого співробітника, до якої юрисдикції він належить. І — різне ставлення до перевірки на детекторі брехні.

Можливість хибнопозитивних результатів та їхній вплив на репутацію компанії

Процес перевірки, хоч і заснований на наукових даних, справа все-таки суб'єктивна. Наївно думати, що раз людина хороша і зв'язки круті, на сторону ніколи не зливала — перевірку пройдеш обов'язково. А це психофізіологія.

Навіть досвідчений спец в арбітражі, який чесно і відповідально робить свою справу, може завалитися. Помилиться, схвилюється, почне наводити дивні аргументи. Видасть такі емоції, які завадять отримати цю роботу. Результат — нерозуміння, образа, злість. Такий кандидат стане згодом злісним критиком арбітражної команди, і за нагоди не прогавить можливiсть розповісти про невдалий досвід усім навколо. Потік кандидатів може зменшитися, а то й зовсім припинитися.

Етичні аспекти використання поліграфа на співбесіді

Звісно, Грета Тунберг поки що не ходить із плакатом про заборону поліграфа, інших турбот вистачає. Але й без неї знайдеться чимало критиків такої процедури. Хтось вважатиме це порушенням прав особистості, особливо, якщо кандидату ставлять провокаційні запитання.

Але є й позитивні приклади — компанії у сфері афілейт-маркетингу, для яких плюси переважили мінуси.

Кейс 1win Partners, компанії, яка давно й успішно застосовує поліграф на етапі найму

«Пам'ятаю, що читала висновок поліграфолога, коли ухвалювала рішення щодо аффів у мою команду, і сміялася, коли хлопці зізнавалися, що крали картоплю в Сільпо або пляшечку Рево на спір, або разок відкрили й укусили шоколадку Мілка, бо відчули різку нестачу солодкого», — розповідає Катерина, CPA Affiliate Team Lead 1win Partners.

📢 Як давно 1win Partners використовує детектор брехні для кадрової перевірки, які переваги та недоліки стали зрозумілі за цей час?

Детектор брехні (поліграф звучить звичніше для мене) використовуємо з початку становлення компанії. Вважаю, що це дуже корисна і необхідна практика при оформленні на роботу кандидатів. Особливо гостро необхідною вона може бути для ряду позицій: фінанси та все, що пов'язано з фінансами. Афілейт менеджери, зокрема. У нас у компанії афф менеджер закриває повний цикл ведення партнера, зокрема й формування підсумкової виплати для партнера за куплений трафік.

Переваги: на етапі поліграфа відсіваються кандидати, які не готові його проходити через низку своїх причин, кандидати з неочевидними, на перший погляд, якостями, що для нас є red flags.

Недоліки: от чесно, не придумаю зараз навіть. Начебто недоліком може бути лише 2-3 години часу, що ти витрачаєш на проходження цієї процедури, не більше.

Як організовано процес: де відбувається перевірка, які запитання (перевірочні теми) ставлять кандидатам, чи великі організаційні витрати, якщо кандидат живе в іншому місті або країні?

Оскільки в нас офіси в різних країнах, то й сервіс для проходження поліграфа в нас також є в кожній країні, у зручному для нас і кандидата місті.

Місце проходження і витрати залежать від країни доступності цієї процедури в цій країні. Якщо говорити про Україну, то це близько 2к грн, якщо мова про Європу — кратно дорожче.

Є недавній кейс зі співробітником мого відділу: кандидат — латвієць, представник ЄС і країни, де політика проходження поліграфа заборонена на рівні держави. Були змушені оплачувати переліт до сусідньої країни, де змогли організувати весь цей процес і дати можливість кандидату комфортно пройти поліграф.

Усі витрати компанія, безумовно, бере на себе.

Запитання ставимо різні, з огляду на позицію, на яку розглядаємо, і досвід кандидата. Питання професійного характеру, про компетентність і чесність у роботі.

📢 Як оцінюєш фактори ризику за підсумками перевірок? Чи були помилки підбору?

Не виключаємо ризики і розуміємо, що можуть бути помилки, готові до цього.

Не так давно зіткнулися з кейсом, коли поліграф показав задовільний результат до апрува на роботу, а після закінчення двох тижнів роботи людину ніби підмінили: неадекватна поведінка і прохання позичити грошей. І ні, нічого травматичного, що могло б спричинити такі наслідки, у людини не сталося.

З таким кандидатом ми, звісно ж, попрощалися.

📢 Що можеш порадити спеціалістам для підготовки до перевірки на поліграфі и колегам HR - чи варто вводити детектор брехні в процес найму?

Спеціалістам раджу:

тверезо оцiнювати свої можливості та особисті якості під час проходження поліграфа;
не хвилюватися;
розповідати чесно про все, навіть якщо правда — це дурдом, що насилу вкладається в голові (адже обман на поліграфі — найкритичніший показник, що позбавляє роботодавця шансів прийняти вас на роботу);
не робити херні по життю.

Колегам HR однозначно рекомендую вводити в правило обов'язкове проходження поліграфа при прийнятті на роботу і за необхідності під час роботи, через якийсь час (кожен день навряд чи це комусь сподобається).

Висновок

Найважливіше — для тих, хто одразу промотує вниз:

Поліграф допомагає позбутися нечесних співробітників. Точніше, від кандидатів у співробітники — якщо перевіряти їх до джоб оффера.
Варто враховувати ймовірні похибки перевірки — робити поправку на стрес і не завжди адекватні психофізіологічні реакції під час тестування.
Якщо кандидат в іншому влаштовує, моменти, пов'язані з сигналами на поліграфі, можна перевіряти іншими способами. Наприклад, доручити службі безпеки детальніше вивчити минуле претендента. Або домовитися про повторну перевірку на детекторі брехні після закінчення випробувального терміну.
Пам'ятай, що не всі країни дозволяють використовувати таке тестування. 1win Partners ділиться досвідом, як не потрапити на штрафи та інші покарання.

Отже, ти почав використовувати детектор брехні для кадрової перевірки кандидатів. Виникає питання — а може, почати його застосовувати для постійної перевірки працівників.

Не варто забувати, що в умовах тотального контролю трудитися некомфортно. Працюй над корпоративною культурою, обговорюй з командою проблеми і бери до уваги думку співробітників. А ми в GreyHunter забезпечимо постійний потік досвідчених і відповідальних кандидатів. Не через «текучку» у твоїй тімі — а тому, що успішний бізнес зростає і вимагає розширення найму.